Пошук по сайту
Авторизація
Логин:
Пароль:
Регистрация
Забыли свой пароль?
Періодика
Медична інформатика та інженерія
Партнери
Поиск информации по диагнозу / Med And Me Издательский дом ЗАСЛАВСКИЙ Zepter
Технічна підтримка

Загальна інформація про право інтелектуальної власності в системі права України




Інтелектуальна власність - це закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній областях. Найбільш повно поняття прав інтелектуальної власності розкривається в ст. 2 Конвенції, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, від 14 липня 1967 р.

У цій Конвенції зазначено, що інтелектуальна власність включає права, які відносяться до:
  • літературних, художніх і наукових творів;
  • виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телевізійних передач;
  • винаходів у всіх сферах людської діяльності;
  • наукових відкриттів;
  • промислових зразків;
  • знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань і комерційних позначень;
  • захисту від недобросовісної конкуренції, а також всі інші права, що відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній сферах.
Право інтелектуальної власності – це сукупність правових норм, що регулюють на основі рівності сторін суспільні відносини, що виникають у зв’язку із створенням об’єктів інтелектуальної власності, набуттям прав на них, їх використанням та захистом прав на ці об’єкти.

Слід зазначити, що у статті 418 Цивільного кодексу України поняття права інтелектуальної власності визначене як право особи на результаті інтелектуальної, творчої діяльності або на інші об’єкти права інтелектуальної власності.

Його зміст складають особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності проголошується непорушним: ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
 
Це право має дуалістичну природу. З одного боку, творець (автор) нематеріального об’єкта власності і творець матеріального об’єкта власності мають подібні права власності, тому що право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, а також передавати іншим особами, тобто воно подібне до права власності на матеріальні об’єкти (майновим правом). З іншого боку, поряд з майновим правом, існує деяке духовне право творця на результат творчої праці, так зване право автора. Тобто автор має сукупність особистих немайнових (моральних) прав, що не можуть відчужуватися від їхнього власника в силу їхньої природи, та майнових прав. Іншими словами, якщо майнове (економічне право) на результат творчої праці може бути віддільним від творця (переданим іншій особі в обмежене чи необмежене користування), то моральне (немайнове) право автора невіддільне від творця і не може бути передано іншій особі.

Слід зазначити, що право інтелектуальної власності та право власності на річ, в якій втілено відповідний об’єкт, не залежать одне від одного. Тому перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ і навпаки.

Основні принципи права інтелектуальної власності:
  • принцип охороноздатності (об’єкт правової охорони повинен відповідати визначеним законом вимогам. Наприклад, винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним).
  • принцип визнання за правовласником виключного права на об’єкт права інтелектуальної власності;
  • принцип додержання прав не тільки правовласників, але й дійсних розробників (авторів, винахідників);
  • принцип додержання балансу інтересів право власника з одного боку і суспільства – з іншого шляхом обмеження монополії на об’єкт права, наприклад, встановленням розумного строку дії охоронного документа.
Поняття права інтелектуальної власності є узагальнюючим по відношенню до таких понять, що використовуються в законодавстві та в юридичній літературі, як права на твори науки, літератури і мистецтва (авторські права), права на виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення (суміжні права) та права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг тощо (права промислової власності). Однак ці три складові не вичерпують всього змісту поняття «права інтелектуальної власності». Існує чимало результатів інтелектуальної діяльності, яким надається правова охорона, але поза рамками авторських і суміжних прав та прав промислової власності. До них, зокрема, відносяться топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця, сорти рослин і деякі інші об’єкти прав інтелектуальної власності. Тому поняття “права інтелектуальної власності” ширше за обсягом, ніж поняття авторських і суміжних прав та прав промислової власності разом узяті.

Право інтелектуальної власності складається з таких основних інститутів.

Інститут авторських і суміжних прав
- регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва, виконань, фонограм, відеограм, передач (програм) організацій мовлення. Об’єднання в єдиному правовому інституті двох зазначених груп норм пояснюється найтіснішою залежністю виникнення та здійснення суміжних прав від авторських прав, а також урегульованістю відповідних правовідносин єдиним спеціальним законом. Ще однією рисою, яка об’єднує об’єкти авторського права і суміжних прав, є те, що для набуття прав на ці об’єкти не вимагається здійснення будь-яких формальностей.

Другим інститутом прав інтелектуальної власності, за допомогою якого охороняються права на об’єкти прав інтелектуальної власності, є інститут прав на результати науково-технічної творчості, які охороняються патентними правами, тобто інститут патентних прав. Цей правовий інститут регулює майнові, а також пов’язані з ними особисті немайнові правовідносини, що виникають у зв’язку із створенням винаходів, корисних моделей і промислових зразків, а також із набуттям, здійсненням та захистом прав на них.

Ще одним інститутом прав інтелектуальної власності є інститут так званих комерційних позначень або інститут прав на позначення учасників комерційного обігу та введеної в комерційний обіг продукції. Під комерційними позначеннями розуміють позначення, на які може бути набута правова охорона як на об’єкти права інтелектуальної власності, що вказують на походження, якість чи репутацію товарів або послуг. Такими позначеннями є: торговельні марки, географічні зазначення та комерційні найменування. Вони виконують функцію індивідуалізації товарів і послуг, а також суб‘єктів підприємницької діяльності, гарантуючи якість товарів і послуг, що ними виробляються чи надаються.

Крім традиційних об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються авторським правом і суміжними правами, патентними правами, а також правами на комерційні позначення, українське законодавство надає правову охорону сортам рослин, топографіям інтегральних мікросхем, комерційній таємниці та деяким іншим результатам інтелектуальної творчої діяльності. При цьому, окремі об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема наукові відкриття і раціоналізаторські пропозиції, є специфічними для українського законодавства, оскільки в більшості держав світу вони особливо не виділяються.

Незважаючи на це, і перший, і другий вид результатів інтелектуальної творчої діяльності можна віднести до особливого інституту прав інтелектуальної власності, а саме – інституту прав на нетрадиційні об’єкти прав інтелектуальної власності. Звичайно, ця його назва є суто умовною і покликана лише підкреслити його відмінність від інститутів авторських і суміжних прав, патентних прав, а також прав на комерційні позначення.

Джерелами права інтелектуальної власності є нормативно-правові акти, які містять норми, що регулюють відносини, пов’язані з набуттям, здійсненням та захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності.

На сьогодні правовідносини в сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України, нормами Цивільного, Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та процесуальних кодексів. В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері. Правовідносини, пов’язані з правовою охороною інтелектуальної власності, регулюють також близько 100 підзаконних нормативних актів.

Конституція України, як першочергове джерело права, визначає основоположні засади існуючих в цій сфері правовідносин. Відповідно до Конституції України кожен має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без згоди власника, за винятками, встановленими законом. Кожен має право володіти, користуватися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, особистих немайнових прав і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

З 1 січня 2004 р. набув чинності Цивільний кодекс України, який містить окрему Книгу четверту “Право інтелектуальної власності”, яка регулює загальні питання у цій сфері, Главу 75, яка регулює відносини щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, а також містить загальні положення стосовно права особи на захист її цивільних прав та інтересів судом та органами державної влади.

Книга четверта визначає такі основні засади, як:
  • поняття права інтелектуальної власності, а саме встановлює, що це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності. Крім того, в цій книзі визначено, що право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності;
  • співвідношення права інтелектуальної власності та права власності;
  • об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності;
  • підстави виникнення права інтелектуальної власності;
  • особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності;
  • строки чинності цих прав;
  • права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору та на об’єкт, створений за замовленням;
  • наслідки порушення права інтелектуальної власності;
  • захист права інтелектуальної власності.
При цьому кожному конкретному об’єкту права інтелектуальної власності присвячена окрема глава цієї книги.

Глава 75 Цивільного кодексу України визначає види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та встановлює конкретні вимоги щодо кожного з них. Такими договорами можуть бути: ліцензія, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, а також інші договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Також визначено порядок державної реєстрації таких договорів. Крім цього, Цивільний кодекс України містить також главу 76, що регулює відносини, пов’язані із договорами комерційної концесії. Ці договори безпосередньо не віднесені до договорів щодо розпорядження майновими правами на об’єкти інтелектуальної власності, але також стосуються відносин, пов’язаних із наданням дозволу на використання цих об’єктів.

Відносини щодо використання об’єктів права інтелектуальної власності в господарській діяльності врегульовані таким нормативно-правовим актом, як Господарський кодекс України. Він містить Главу 16, якою, зокрема, визначені правомочності щодо використання об`єктів права інтелектуальної власності у сфері господарювання. Також цей кодекс містить норми, що передбачають відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Наприклад, до порушника можуть бути застосовані такі види господарських санкцій, як:
  • відшкодування збитків;
  • штрафні санкції;
  • оперативно-господарські санкції.
Що стосується адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, то адміністративні процедури застосовуються у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема при: порушенні прав інтелектуальної власності, здійсненні дій, що становлять акти недобросовісної конкуренції, незаконному розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою настання кримінальної відповідальності.

Норми адміністративного права, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, містяться також у:
  • митному кодексі України, зокрема Розділі Х “Сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України”, в якому визначаються особливості переміщення через митний кордон України зазначених товарів;
  • спеціальному законодавстві України в сфері інтелектуальної власності і регулюють відносини, пов’язані із захистом права інтелектуальної власності в Апеляційній палаті Державного департаменту інтелектуальної власності;
  • законах України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” та “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування”.
Кримінально-правові способи захисту прав інтелектуальної власності передбачені Кримінальним кодексом України та застосовуються від імені держави за вироком суду у вигляді покарань до особи, винної у вчиненні злочину, і полягають у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Такими видами покарань можуть бути: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, виправні роботи, конфіскація майна, арешт, обмеження або позбавлення волі на певний строк.

Спеціальне законодавство України у сфері охорони прав інтелектуальної власності складають, зокрема, такі закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" та "Про авторське право i суміжні права". Ними детально врегульовано відносини щодо набуття, здійснення та захисту прав на винаходи, корисні моделі, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, географічні зазначення, об’єкти авторського права і суміжних прав.

До основних міжнародних нормативно-правові актів, учасницею яких є Україна, зокрема слід віднести:
  • Конвенцію, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності від 14 липня 1967 р.
  • Всесвітню конвенція про авторське право від 17 липня 1952 р.;
  • Паризьку конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. (Паризька конвенція);
  • Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р. (РСТ);
  • Мадридську угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р. (Мадридська угода)/;
  • Бернську конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р. (Бернська конвенція);
  • Міжнародну конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р.;
  • Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 р. (TLT);
  • Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 27 червня 1989 р. (Протокол до Мадридської угоди);
  • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р.;
  • Договір ВОІВ про авторське право від 20 грудня 1996 р.;
  • Договір ВОІВ про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 р.;
  • Міжнародну конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р. (Римська конвенція);
  • Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;
  • Договір про патентне право від 1 червня 2000 р. (РLТ);
Отже, на сьогодні законодавство України становить цілісну систему правових норм, що регулюють відносини щодо набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності. Разом з тим, робота над удосконаленням законодавства і механізмів його реалізації наразі триває.

З огляду на те, що Україна проголосила одним із стратегічних напрямків зовнішньоекономічної політики інтеграцію до світового співтовариства, насамперед до Європейського Союзу, на часі стоїть завдання адаптації законодавства України до законодавства ЄС, яка здійснюється відповідно до прийнятої Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. На цей час Державним департаментом інтелектуальної власності вже здійснено значний обсяг робіт, спрямованих на приведення чинного законодавства у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу.

Підготовлено за матеріалами:
Міндрул А.В.
Новини
26.04.2018  Університет Каліфорнії створив унікальний матеріал, що вбиває бактерії і віруси
26.04.2018  Вчені знайшли ефективний препарат для зменшення ваги
25.04.2018  З'єднання з отрути гримучої змії замінить антибіотики
25.04.2018  Дослідники наблизилися до перемоги над розсіяним склерозом
25.04.2018  Унікальні наношипи дарують надію людям з генетичними захворюваннями
25.04.2018  Виявлена ​​справжня причина діабету 2-го типу
25.04.2018  Фахівці знайшли відмінності у мозку чоловіків і жінок з апное сну
24.04.2018  Фізики виявили унікальний текст давньогрецького лікаря Галена
24.04.2018  Інженери розробили систему, що дозволяє управляти протезами кінцівок інтуїтивно
24.04.2018  Неврологи навчилися виявляти приховані струси мозку
24.04.2018  Качкодзьоби виявилися цінним джерелом антибіотиків
24.04.2018  Вчені з'ясували, чому в старості з'являються проблеми з орієнтацією в просторі
23.04.2018  Винахідники готують унікальний кардіостимулятор
23.04.2018  Вчені знайшли гени, що збільшують ймовірність безсоння
23.04.2018  Знайдено спосіб вилікувати інфекцію, яка не піддається антибіотикам
23.04.2018  Вчені з'ясували, як ефективно доставляти препарати прямо в мозок
23.04.2018  Інфекційні хвороби викликають проблеми з серцем і судинами
22.04.2018  Медики дозволили вагітним приймати гарячі ванни і займатися аеробікою
22.04.2018  Алергія на молоко позначається на вазі і рості дітей
22.04.2018  Любов до велопрогулянок здатна продовжити молодість, показав аналіз
HINARI
PubMed