Пошук по сайту
Авторизація
Логин:
Пароль:
Регистрация
Забыли свой пароль?
Періодика
Медична інформатика та інженерія
Партнери
Поиск информации по диагнозу / Med And Me Первый украинский нефрологический сайт проф. Д. Иванова Zepter
Технічна підтримка
Ми в соц. мережах
Google+

Дистанційна освіта в Україні: досвід, проблеми та перспективи



За роки незалежності України система освіти зазнала істотних змін. Постійно зростаючий обсяг нових знань, поява новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації потребують нововведень в систему традиційної освіти. Однією з важливих тенденцій розвитку сучасної освіти стало широке впровадження різних дистанційних технологій навчання.

За роки незалежності України система освіти зазнала істотних змін. Постійно зростаючий обсяг нових знань, поява новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації потребують нововведень в систему традиційної освіти. Однією з важливих тенденцій розвитку сучасної освіти стало широке впровадження різних дистанційних технологій навчання.

Сучасне суспільство висуває вимоги безперервності, неформальності, відкритості та дистанційності навчального процесу. Отже, освіта сьогодення повинна носити характер гнучкості та високої технологічності. Всі ці риси притаманні дистанційному освітньому процесу.

Тому особливої актуальності набувають дослідження, спрямовані на вивчення ефективності нових форм, методів, технологій та методик дистанційного навчання.

Використання дистанційного навчання сприяє вирішенню завдань підвищення ефективності навчальної діяльності учнів, організації навчального процесу, використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій при організації навчально-виховного процесу.

Національною програмою «Освіта. Україна ХХІ сторіччя» передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації.

Відповідно до Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні [3] розвиток освітньої системи в Україні повинен мати такі наслідки:
  • поява нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань;
  • розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо;
  • реалізація системи безперервної освіти «через все життя», включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну;
  • індивідуалізація навчання при масовості освіти.
Саме поняття «дистанційне навчання» було сформульоване такими вченими, як М. Томпсон, М. Мур, А. Кларк, і Д. Кіган [2]. Кожен із цих авторів підкреслював окремий аспект цього методу. Та лише Десмонд Кіган зробив спробу поєднати більшість визначень і на цій основі сформулював такі важливі особливості та характеристики дистанційного навчання:
  • віддаленість вчителя та учня в часі або просторі, або ж і в часі, і в просторі одночасно;
  • визнання навчальним закладом: процес навчання визнається або сертифікується якою-небудь освітньою установою або організацією (такий тип навчання відрізняється від самонавчання – власними силами, без офіційного визнання з боку навчального закладу);
  • використання значної кількості технічних засобів (друкарських, аудіо- та відеозаписів або комп’ютерів), що об’єднує вчителів та учнів і забезпечує донесення змісту навчального курсу до користувача;
  • використання специфічних навчальних програм та матеріалів.
Дистанційне навчання – новий засіб реалізації процесу освіти, в основі якого закладено використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяють навчатись на відстані без прямого, особистого контакту між вчителем та учнем. Цей вид навчання є об’єктом дослідження зарубіжних та вітчизняних учених. Наукове забезпечення дистанційного навчання, проблеми й напрями досліджень цієї галузі розглядають В. Биков, Ю. Дорошенко, М. Жалдак та ін. Організаційно-педагогічні основи дистанційної освіти в Україні та за її межами, підходи до їх реалізації у своїх працях розкрили Р. Гуревич, В. Олійник, Ю. Пасічник, О. Собаєва, П. Таланчук. Психолого-педагогічним аспектам і технологіям створення дистанційних курсів, контролю знань та їх оцінюванню присвячено роботи, авторами яких є Г. Балл, О. Григорова, В. Дейнеко, В. Кухаренко, О. Рибалко, Н. Сиротенко, О. Сорока та ін. Перспективи дистанційного навчання у навчальних закладах України і за кордоном досліджували Г. Козлакова, К. Корсак, П. Стефаненко та ін.

Під дистанційним навчанням розуміють обмін інформацією між педагогами і тими, хто навчається за допомогою електронних мереж чи інших засобів телекомунікацій. Учень при цьому одержує навчальну інформацію і завдання щодо її засвоєння, а потім результати своєї самостійної роботи надсилає педагогу, який оцінює якість та рівень засвоєння матеріалу. При цьому особиста діяльність учня із здобуття знань майже не організовується.
 
Серед найбільш часто використовуваних термінів, що відносяться до відкритого та дистанційного навчання, можна назвати такі: кореспондентна освіта, домашнє навчання, самостійне навчання, зовнішнє навчання, безперервне навчання, дистанційне навчання, самонавчання, навчання дорослих, навчання з опорою на технічні засоби, або опосередковане навчання, навчання з фокусуванням на учневі, відкрите навчання, відкритий доступ, гнучке навчання і розподілене навчання [1].

Отже, аналіз матеріалів, представлених у наукових джерелах, а також вивчення досвіду дистанційного навчання показує, що його організація має такі особливості: існування вчителя і учня і, як мінімум, наявність домовленості між ними; просторова роздільність вчителя і учня; просторова роздільність учня і навчального закладу; двонаправлена взаємодія вчителя і учня через особливу технологію організації навчального процесу; підбір матеріалів, спеціально призначених для дистанційного вивчення.

Література:
  1. Безпалько. В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. – 204 с.
  2. Жовта І. Дистанційна освіта набирає обертів : в Україні і світі : [Про дистанц. форму навчання в Нац. авіац. ун-ті] / І. Жовта // Освіта України. – 2004. – 9 квіт. (№ 27/28). – С. 2.
  3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні від 20 груд. 2000 р. – К., 2000. – 12 с.
Новини
20.11.2017  Новий тест дозволить визначити ймовірність передчасних пологів
20.11.2017  Вчені знайшли нові гени, пов'язані з інтелектуальними порушеннями
20.11.2017  Неврологи дізналися, чому позіхання настільки заразливе
20.11.2017  Новий препарат здатний перемогти рак грудей
20.11.2017  Суперкомп'ютер - розпізнати пацієнтів-симулянтів тепер простіше простого
19.11.2017  Кориця обертає назад негативні наслідки дієти з високим вмістом жирів
19.11.2017  Фахівці радять літнім людям їсти авокадо
19.11.2017  Танці - ідеальна форма фізичної активності для людей похилого віку
19.11.2017  Цукор прирівняли до повноцінних наркотичних речовин
19.11.2017  Психологи: алкоголізм при правильному підході піддається контролю
18.11.2017  Пігулка замість тренування - це реальність, за словами співробітників Університету Лідса
18.11.2017  Волоські горіхи - ключ до боротьби з переїданням, показав аналіз
18.11.2017  Безпечні харчові добавки здатні зупинити розвиток сліпоти
18.11.2017  Інтенсивні інтервальні тренування збільшують мозковий потенціал дитини
18.11.2017  Якість сну прямо пов'язана з ризиком розвитку деменції, кажуть вчені
17.11.2017  Фахівці зрозуміли, як перемогти хворобу Альцгеймера
17.11.2017  Ліки від астми знижують ризик хвороби Паркінсона
17.11.2017  Біологи розповіли, як космічні польоти відображаються на тілі космонавтів
17.11.2017  Дослідники дізналися причину побічного ефекту статинів
17.11.2017  Особливий шоколад замінює гори ліків і вітамінів
HINARI
PubMed