Авторизація
|
Огляд чинників, що гальмують розвиток добровільного страхування До чинників, що гальмують розвиток ринку добровільного медичного страхування можна віднести наступні:
Перш ніж переходити до обговорення методів визначення собівартості медичних послуг, необхідно дати визначення такій категорії, як „медична послуга.” Цілком очевидно, що для обчислення собівартості будь-яких медичних послуг, перш за все, необхідно визначити що є медичною послугою. Медичною послугою може вважатись будь-який вид діяльності, спрямованої на підтримку життєвих функцій пацієнта, отримання знань про стан здоров'я пацієнта та його поліпшення. Прикладів таких послуг багато: обстеження, лікування, операції, аналізи, призначення медикаментозного лікування та послуги стаціонарного догляду пацієнтів. Вилікуваний пацієнт (чи вирішена медична проблема) може вважатись "кінцевим результатом виробництва" в лікарнях та становить основу для контролю витрат, в той час, коли продукти виробництва (ліжко-дні, лабораторні дослідження чи операції) є лише проміжними складовими кінцевої послуги. Для вирішення цієї проблеми доцільно скористатись досвідом європейських країн. [68] Для отримання об’єктивних даних по вартості лікування окремо взятої особи, необхідно здійснити реєстрацію всіх послуг, безпосередньо наданих пацієнту, на кожному етапі лікування - від першого візиту до лікарні до моменту виписки. Необхідною є також наявність інформації про проміжні стадії лікування з метою чіткого розуміння справжніх джерел лікарняних витрат. Однак, такий підхід вимагає надто великої інформаційної бази і є складним у виконання, а тому більш доцільною є класифікація витрат відповідно конкретної медичної проблеми та відповідного лікування. В такому випадку витрати не обчислюються на кожного окремого пацієнта, а застосовуються класифікатори видів лікування/груп пацієнтів. Найбільш широко застосовуваною класифікаційною системою є клініко-статистичні групи (КСГ, або DRG), яка широко використовується в управлінні медичними закладами та як основа для відшкодування вартості медичних послуг у лікарнях США та Європи. Отже, можна виокремити два підходи до обчислення собівартості медичних послуг:
Другий підхід можна визначити як "моделювання витрат". На відміну від мікрометоду обчислення собівартості, метод моделювання витрат не вимагає збору додаткових даних щодо використання медичних послуг окремими пацієнтами (такою є практика більшості лікарень України ). Такий підхід можна описати як "згори-донизу": при його застосування загальні витрати, пов'язані з функціонуванням лікарні, спочатку, замість розподілу по окремих пацієнтах, розподіляються по клінічних центрах витрат (наприклад, по хірургічних чи гінекологічних відділеннях), а потім - по категоріях послуг (напр., згідно клініко-статистичним групам (DRG) із використанням ряду показників та індексів діяльності та даних по витратах зі статистичних звітів лікарні. Таким чином моделюються відношення між витратами, видами діяльності та категоріями послуг. Це значить, що для калькуляції собівартості послуги необхідно зробити ряд узагальнених висновків про характер таких відношень. При застосування підходу "згори-донизу" контроль та моніторинг витрат охорони здоров'я реалізується через стандартну систему калькуляції витрат. Стандартний підхід до собівартості розробляє очікувану собівартість медичної послуги на даному бажаному/планованому рівні якості медичної допомоги та/чи у певному обсязі її надання. Після розробки нормативних витрат можна порівнювати фактичні загальні витрати закладу та нормативні витрати на комплексний випадок (case mix). Отримана різниця має назву відхилення і може бути використана для оцінки ефективності діяльності лікарні. Три необхідні складові типового процесу калькуляції нормативних витрат: категорії послуг, що становлять основу для ідентифікації (подібні до DRG), необхідні для надання послуги ресурси (що визначаються згідно медичних стандартів) та визначення вартості цих ресурсів. Метою моделі "згори-донизу" є підрахунок прогнозованих середніх витрат на послуги в рамках послідовного систематичного підходу. Таким чином забезпечується можливість порівняння результатів діяльності різних установ, а також, можливість використання отриманих результатів в управлінні та в процесі відшкодування витрат. Така калькуляція вже здійснюється в Україні. В рамках Проекту ЄС, були розроблені чотири категорії клініко-статистичних груп для стаціонарної, поліклінічної медичної допомоги, первинної медицини та стоматології, які засновані на існуючих в Україні стандартах охорони здоров'я. Така система категоризації інтегрована до інформаційних систем пілотних лікарень. Нормативні витрати (одиниці відносної вартості) визначаються шляхом оцінки інтенсивності медичної допомоги. Існують системи вимірювання робочого навантаження в рамках яких розробляються, зокрема, коефіцієнти витрат та вартість одиниці продукції для кожної окремої послуги. В основу таких розробок може бути покладено, наприклад, дослідження середніх витрат часу на надання послуги. Вартість одиниці продукції може бути представлена середньою кількістю корисних хвилин технічного, організаційного та невикористаного робочого часу для реалізації визначеної послуги. Коли у якості детермінанта витрат використовується час, то мова йде про калькуляцію собівартості на основі почасової ставки: загальні витрати діляться на кількість годин чи хвилин для отримання середньої вартості одиниці часу. Помножуючи отриману середню вартість одиниці часу на кількість одиниць часу, необхідних для реалізації відповідної послуги, ми отримуємо вартість цієї послуги. Оскільки на практиці дуже важко застосовувати лише одну конкретну методику, оскільки вона не може врахувати всіх аспектів надання медичних послуг, доцільним є синтез обох методик, що дозволить більш об’єктивно розраховувати вартість медичних послуг. Однак, жодна з наведених моделей не представляє "справжніх" витрат на лікування пацієнтів кожної групи. В кожній моделі обчислення собівартості має бути чітко визначено, які статті витрат (собівартості) включаються до розрахунків, а які не беруться до уваги. Більше того, необхідно знати, яким чином розподіляти кошти, що не витрачаються безпосередньо на догляд за пацієнтом, і яким чином витрати спільного виробництва мають розподілятись по різним продуктам. Щодо проблеми стандартизації надання медичних послуг, то її актуальність полягає у тому, що саме за допомогою уніфікованих стандартів визначається набір медичних послуг, необхідний для лікування тієї чи іншої нозології. Застосування єдиних стандартів полегшує здійснення контролю за якістю надання медичних послуг, допомагає оцінити правильність дій лікарів в процесі лікування пацієнта тощо. Упровадження галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу стаціонарної допомоги спрямоване на забезпечення хворому гарантованого рівня й обсягу медичної допомоги відповідної якості, нижче якого надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних установах України є неприпустимим. Клінічний протокол - це нормативний документ, що визначає вимоги до надання медичної допомоги пацієнту при конкретному захворюванні чи при визначеному синдромі, або в конкретній ситуації. Протокол містить чітко регламентовані, розташовані у відповідному порядку заходи з надання медичної допомоги, спрямовані на забезпечення її високої якості та ефективне використання матеріальних ресурсів охорони здоров’я. Розроблення протоколів надання медичної допомоги має проводиться спільно Міністерством охорони здоров’я і Академією медичних наук України. Запровадження уніфікованих стандартів надання медичної допомоги, розроблення клінічних протоколів – зміст всіх цих заходів полягає не тільки у суттєвому підвищенні рівня надання медичної допомоги населення, а й у полегшенні реалізації функцій страхової компанії в області контролю за якістю медичної допомоги, наданої її клієнтам. Формулярна система - якісно новий підхід до вирішення проблеми раціонального використання ліків, що повинен стати елементом державної політики у сфері обігу ліків. Вона містить у собі ряд компонентів, а саме: формулярну комісію, формулярний список ліків (формуляр), стандарти (протоколи) якості лікування, програму оцінки використання ліків. Основним завданням формулярної системи є гарантія забезпечення хворих якісним лікуванням, заснована на визначенні й розробці проблемно-орієнтованих і зроблених методів раціональної фармакотерапії поширених захворювань. В основі формуляра містяться погоджені й прийняті на міжнародному й державному рівні практичні рекомендації (стандарти) лікування, доказово обґрунтований підхід до ведення раціональної фармакотерапії, дані дослідження рівня споживання ліків і вартості лікування кожного захворювання.[16] Формуляр має обмежувальний характер і заохочує використання тільки тих лікарських засобів, які включені в нього. Цим досягається значне скорочення номенклатури ліків, підвищується терапевтична віддача й спрощується процес лікарського забезпечення. [16] Це питання є досить актуальним на сьогоднішній день, особливо якщо зважити на сучасний стан фармацевтичного ринку: один медичний препарат має декілька десятків комерційних назв, і щодня з’являються нові, які, до того ж суттєво відрізняються за ціною. І незручність полягає не лише в тому, що запам’ятати всі ці препарати фізично неможливо. Таке невиправдане розмаїття стоїть на перешкоді чітким і прозорим відносинам між страховими компаніями, як замовниками медичних послуг, та медичними установами, як надавачами медичних послуг, адже за такої ситуації з фармацевтичними препаратами неможливо точно регламентувати їх ціну, а вона є важливою для страхової компанії. Тому виходом із цієї ситуації має стати саме запровадження формулярної системи. Отже, узагальнюючи розглянуту проблему, можна зробити висновок, що одним із першочергових завдань державної політики в охороні здоров’я є створення законодавчої інформативно-правової бази розвитку стандартизації - проекту Закону “Про стандартизацію в охороні здоров’я”, програми робіт з розвитку стандартизації в галузі охорони здоров’я, що стане законодавчою основою для вирішення проблем контролю якості надання медичної допомоги. Не менш актуальним питанням у розвитку страхування здоров’я є необхідність розвитку інфраструктури ринку медичних послуг. В першу чергу треба звернути увагу на кадри. Лікарі вже у процесі навчання повинні бути зорієнтовані на принципи страхової медицини, розуміти, що перспектива розвитку системи фінансування охорони здоров'я лежить саме за бюджетно-страховою моделлю фінансування. Керівництво медичною установою повинен здійснювати спеціально підготовлений в галузі економіки охорони здоров'я фахівець, тому що лише він зможе кваліфіковано та раціонально використати наявні ресурси установи, забезпечити планомірне зростання потенціалу закладу, що в перспективі забезпечить стійкість у конкурентній боротьбі. Підготовка фахівців у цій галузі в Україні вже здійснюється. Зокрема, навчання за напрямком «менеджмент в охороні здоров'я» здійснюється в Школі охорони здоров'я при Києво-Могилянській академії. |
Новини
05.03.2021 Несподівані ліки від хвороби Паркінсона знайшли японські учені
04.03.2021 Американські вчені знайшли зв’язок між каменями в нирках та остеопорозом 03.03.2021 На поведінку людини може вплинути мікрофлора кишечника 02.03.2021 Перебіг COVID-19 може ускладнювати нестача вітаміну B6 01.03.2021 У Львові робот Da Vinci вперше прооперував дитину 26.02.2021 Американські вчені знайшли одну з причин заїкання 25.02.2021 Чому при цукровому діабеті потрібно швидко ходити: відповідь вчених 24.02.2021 Вченим вдалося визначити, яку небезпеку становить дзвін у вухах 23.02.2021 У Франції народилася перша дитина після трансплантації матки 22.02.2021 Boehringer ingelheim і Еnara bio досліджують «темні антигени» 19.02.2021 У Фінляндії виявили новий варіант коронавірусу: вчені назвали його головну відмінність 18.02.2021 У МОЗ розповіли про зміни, що вводяться в рамках реформування медосвіти 17.02.2021 ПЛАСТИР, ЯКИЙ КОНТРОЛЮЄ УСІ ВАЖЛИВІ ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗМУ: МЕХАНІЗМ РОБОТИ НОВИНИ МЕДИЦИНИ 16.02.2021 Нові ліки в боротьбі з раком простати від Myovant Sciences 15.02.2021 МОЗ готується до проведення дослідження наявності антитіл до Covid-19 в українців 12.02.2021 ВЧЕНІ З ЯПОНІЇ СТВОРИЛИ ПРЕПАРАТ ДЛЯ ПРИПИНЕННЯ СТАРІННЯ 11.02.2021 У Львові провели п’ять трансплантацій за день 10.02.2021 Мутація коронавірусу з Великої Британії розповсюдилася вже на 86 країн 09.02.2021 Колір шкіри попередить про рак кишківника 08.02.2021 Названий симптом інфаркту, на який зазвичай не звертають уваги |