Пошук по сайту
Авторизація
Логин:
Пароль:
Регистрация
Забыли свой пароль?
Періодика
Медична інформатика та інженерія
Партнери
Поиск информации по диагнозу / Med And Me Первый украинский нефрологический сайт проф. Д. Иванова Zepter
Технічна підтримка

Науковець Наталія Шульга: «Наука і освіта – це дві галузі, які прекрасно демонструють саме співпрацю»




Ми продовжуємо наші бесіди з відомими науковцями, інноваторами та митцями, які діляться незвичними ідеями та баченнями. Цього разу ми поспілкувалися з Наталією Шульгою, вченою, яка займалась дослідженнями в галузі молекулярної генетики та клітинної біології. На даний момент є виконавчим директором Українського наукового клубу, що об’єднує вчених світового рівня у галузях природничих наук, математики і технологій. Зараз реалізовує унікальний проект по створенню наукових лабораторій в університетах. Ми дізналися чому «український Гарвард» не став можливим, як поєднати освіту з наукою та навіщо Україні ключові лабораторії.

― Що спонукало Вас, успішного дослідника Рочестерського університету, повернутися до України?

Америка – це країна історій особистостей, індивідуальних людей. Якщо у вас є хоч якась елементарна мотивація, то це та країна, де ваша мрія має шанс на здійснення. Тому звідти ніхто не повертається. І хоча «образ Америки» у багатьох викликає відразу, але ніхто собі не задає просте питання: «Чому назад ніхто не їде?»

Я ж фактично повернулася на заклик Ющенка. Він просив «віддати» два роки свого життя, щоб допомогти з реформою освіти. Таких, як я, було небагато, але всі – дуже яскраві особистості. Ми поверталися не тому, що десь там мили підлоги. Коли ламаєш собі кар’єру на піку – це справді болісно. Однак коли ти їдеш з місією, хочеш допомогти людям і віриш в те, що справді можеш щось зробити, – це дуже приємне відчуття.

― Один із Ваших перших проектів – «побудова українського Гарварду» на базі Києво-Могилянської академії, що фактично означало створення першого в Україні дослідницького університету. Чому реалізувати даний проект так і не вдалося?

Насправді виявилося, що люди просто не готові до змін. Я не очікувала знайти залишки радянщини в Могилянці. Попрацювавши успішно в Америці, ви позбуваєтесь всіх цих радянських нашарувань. Західну культуру, порівняно з нашою, можна описати одним реченням: якщо там відстань від слова до діла наближається до нуля, то у нас відстань від декларації до виконання наближається до безкінечності. І оскільки немає ще відповідальності за відсутність дій після декларацій, тому у нас безлад і хаос.

― Мені здається, в Україні ситуація вже трохи змінюється?

Ні, ще гірше стає. Погляньмо хоча б на Київ. Це вже не зелене місто, воно животіє без архітектурного плану, без інфраструктури. Місто не функціонує: на 4 млн. населення всього 3,5 мости. Париж – 32, Нью-Йорк – 48 транспортних розв’язок. То що, всі двієчники в школі були? Не вміють порахувати? Потім я зрозуміла: ні, вони вміють рахувати, тільки власні гроші. У людей лише гумор залишився. Однак це не смішно, а трагічно для країни, для молодих людей, які не бачать розвитку.

В динамічному світі для України може просто не залишитися шансу. Я бачу проект розвитку транзитної території. У мене відчуття такого собі цунамі, що насувається. Поки люди будуть жартувати і сміятися, ми дійдемо до того, що не будемо самостійно приймати рішення. В світі є достатньо гравців і організованих громад для того, щоб цю територію освоїти.

Якщо нам вдасться змінити щось в науково-освітньому процесі зараз, то років за п’ять-сім зможемо мати тих молодих людей, які заражені вірусом ефективності та гордості за себе.

― В нашій державі досить часто сприймають отримання вищої освіти як необхідну формальність. Закінчивши університети та отримавши диплом, люди перестають далі навчатися. З чим пов’язана така ситуація?

На Заході через те, що люди бачать, яке цікаве життя, як хочеться довго жити, середній вік людини збільшився в 2 рази порівняно з минулим століттям. Я працювала над проектом, де ми чітко визначили, що біологічний ліміт життя закодований в геномію. Наш природній потенціал – 150 років. Але різні чинники (забруднення навколишнього середовища, стрес, куріння, алкоголізм та хвороби, пов’язані з цим) скорочують строк життя..

Пік активності людини в професії в середньому складає 30-35 років. Якщо ви живете 100 років, то у вас повинно бути мінімум дві професії за життя. Це можуть бути абсолютно різні професії (наприклад, пілот літака і кондитер). Вони будуть стимулювати мозок, який можна тренувати так само, як і м’язи, і навіть більше.

Там люди хочуть жити повноцінно, тому й зрозуміло, що вони хочуть все вивчати, все знати. Питання полягає в тому, що якби ми теж хотіли жити довго і щасливо, то повинні почати зі здоров’я фізичного, морального, духовного. Очиститися і жити за зовсім іншими принципами.

― В Україні сама освітня система інколи відбиває бажання вчитися. Як прививати в дітей бажання до навчання, до науки?

Немає іншого шляху, ніж через практичне залучення дітей. Зараз офіційно діти йдуть в школу з 6 років. Але хіба ж можна посадити їх за парти на 40 хвилин й вимагати, щоб вони сиділи спокійно і слухали вчителя? Якщо ж ви їх посадите колом, будете з ними про те саме розмовляти, але іншим способом, через гру, дитина легше сприйматиме інформацію.

Потрібно міняти освітню і виховну методологію. Не треба дитину обстругувати грубо і в куб вставляти. Варто розвивати ті здібності, які в неї вже проявляються. Для цього потрібні викладачі, які розуміють цінність кожної дитини.

Я належу до тих, хто не вважає, що кожна сім’я, кожні батьки є вроджені вихователі і вчителі. На жаль, це не так. Тому роль виховного колективу (садочка чи школи) набуває ще більшого значення, ніж можна собі це уявити.

― А як можна покращити навчальний процес в університетах?

Знову таки, тільки через практичне залучення студентів, а не просто сидіння за партами. Найбільш ефективне навчання – це давати завдання прочитати матеріал дома, а в класі вже обговорювати. Студенти вчаться вчитися, шукати, думати. Викладач починає зі студентами динамічну розмову, під кінець вони один з одним почнуть обговорювати тему. А викладач як модератор, в стороні.

Тобто ви повинні активізувати бажання знаходити відповіді. Майстерність викладача має колосальне значення: він має знати цей матеріал досконало. Ну і, звичайно, найкращі викладачі – це дослідники. А дослідження – це здобування нових знань, не тих, що вже надруковані десь.

― Щоб сприяти реформам у науковій сфері, Ви організували «Український науковий клуб». Що собою являє ця організація?

«Український науковий клуб» - це неприбуткова громадська організація. Дійсні члени клубу – це люди, які визнані не локально, а глобально. Вони зробили не одне відкриття в своєму житті, є лідерами по індексу цитування серед українських вчених. Ці науковці працюють не тільки в Україні, а й по всьому світу. Серед них: вчений у галузі біофізики Олег Кришталь, український економіст та громадський діяч Богдан Гаврилишин, професор Ігор Лемішка та інші.

― Одним з найбільших досягнень «Українського наукового клубу» вважають ініціативу формування ключових лабораторій. Що вони собою являють та звідки з’явилася така ідея?

Державні ключові лабораторії – це принцип організації фундаментальних досліджень, який був придуманий в Сполучених Штатах Америки для державних університетів. У них переважають приватні дослідницькі університети (Гарвард, Прінстон, Стенфорд і т.д.). Державні університети не можуть з ними змагатися тому, що вони мають обмежені кошти і бюрократію. Тому була народжена ідея так званих «Centres of Excellence» – центрів досконалості. Ідея дуже проста: в одному місці ви концентруєте інтелект, кошти і надаєте інфраструктурні можливості для того, щоб дослідження відбувалися швидко і ефективно.

Прикладом є CERN (прим. Європейська організація з ядерних досліджень — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша в світі лабораторія фізики високих енергій). Створено Великий адронний колайдер, що перетинає три країни. Там працюють найкращі фізики й математики з усього світу, які обираються на основі конкурсу. Щоб туди потрапити, ви повинні вже показати здатність вирішувати відповідні проблеми.

Китайці назвали цей принцип організації досліджень «ключовими лабораторіями». За більш ніж 20 років у Китаї створено понад 150 таких ключових лабораторій. В результаті Китай перейшов з 45 місця, яке займав 30 років тому, на друге місце після Америки за науковими дослідженнями.

― Яка сьогодні ситуація із їх створенням та функціонуванням в Україні?

У квітні минулого року було створено першу в Україні «Державну ключову лабораторію молекулярної і клітинної біології». Ми оголосили конкурс, який був зроблений унікальним способом для України: вперше всі проекти повинні бути подані тільки англійською мовою; критерії оцінки включали в себе профіль дослідника (всі публікації, impact-фактор журналів, в яких ці публікацій друкувалися, персональний індекс цитування виконавця).

А найголовнішим є те, що оцінювали ці проекти експерти, які складають Міжнародну експертну раду. Голова ради – лауреат Нобелівської премії 1991 року, Ервін Неєр. 14 травня відбулась звітна конференція за перший рік існування, де взяли участь експерти, які вирішували чи продовжувати фінансування лабораторій надалі.

― А які на вашу думку результати?

Блискучі! В нас вже є публікації в журналах видавництва Nature Publishing Group. Тепер вся країна на нас дивиться. Те, що ми робимо, трішки нагадує суїцидальну поведінку. Але, з іншого боку, ми хочемо створити прецедент для того, щоб показати: «Шановні, давайте приймати рішення!». В нас є, кому це робити. Потрібно усвідомити, що таким невеличким коштом можна робити такі величезні речі. Бо країна – це люди, однак мало хто це розуміє. Ми віримо в те, що цей проект, який ми розпочали, буде інструментом модернізації. Тому що там будуть концентруватися ті люди, які здатні робити проривні речі.

Сучасний глобальний світ є конкурентним, але він може бути побудований на співпраці. Наука і освіта – це дві галузі, які прекрасно демонструють саме співпрацю. Якщо нам вдасться виховувати і освічувати конкурентоспроможних громадян, це буде гарантія успіху країни і наших людей на глобальному рівні.
Джерело: nauka.in.ua

Науковець Наталія Шульга: «Наука і освіта – це дві галузі, які прекрасно демонструють саме співпрацю»
Плани розвитку та обсяги фінансування Російських академій наук до 2020 року
Науковці, яких ми втратили. Як українці стають успішними за кордоном
Новини
03.03.2023  Науково доведено: через смартфони ви можете старіти швидше
24.02.2023  Стимуляція спинного мозку відновлює постінсультну функцію рук
17.02.2023  Вчені відкрили здатність жирної їжі руйнувати мозок
10.02.2023  В Індії розробили неінвазивний тест, який використовує штучний інтелект для виявлення раку молочної залози
01.02.2023  Як спостереження за світанками та заходами сонця впливає на здоров'я – вчені
25.01.2023  Аналіз крові для ранньої діагностики хвороби Альцгеймера розробили вчені
18.01.2023  Людина з серцем свині. Пацієнту вперше пересадили серце тварини
11.01.2023  Вчені пояснили, чому оливкову олію варто пити ложками
21.11.2022  Вчені виявили ще одну причину високого ризику атеросклерозу
18.11.2022  Імплантована помпа доставила протиракові ліки у пухлини мозку
16.11.2022  Шум вночі може бути причиною безсоння та серцево-судинних захворювань
14.11.2022  ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ: ТИПИ, СИМПТОМИ, УСКЛАДНЕННЯ
11.11.2022  Виявилося, в епідемії ожиріння винен лише один тип їжі
09.11.2022  Проказа: давня хвороба, здатна регенерувати органи
07.11.2022  "Чарівні гриби" можуть лікувати важку депресію
04.11.2022  Нове випробування пропонує переваги CV з EPA: RESPECT-EPA
02.11.2022  Майже 500 українських медиків завершили навчання з тактичної медицини
01.11.2022  Чи можна людям з діабетом пити алкоголь
31.10.2022  Знайдено овоч, здатний знизити цукор у крові відразу на 20%
28.10.2022  Людська печінка може працювати 100 років
HINARI
PubMed