|
|
|
 Пошук по сайту
Авторизація
Періодика
Партнери
Технічна підтримка
 |
Дистанційна освіта: основні поняття та термінологічний генезис У статті розглянуто зміст дистанційної освіти, розкрито основні поняття дистанційної освіти в контексті Європейського виміру. Проаналізовано основні аспекти генезису терміна «дистанційна освіта».
Актуальність та ступінь дослідження проблеми. Сучасні проблеми, з якими стикається сьогодні цивілізація, призводить до розуміння того, що всі вони зосереджені у самій людині, її внутрішньому світі. У зв’язку з цим освіта стає головним механізмом, здатним вивести суспільство із кризи. Це, у свою чергу, вимагає уточнення самого поняття «освіта». Аналізуючи наукову, педагогічну, методологічну, філософську літературу, можна констатувати, що за останні 10-15 років трактування терміна «освіта» змінилися радикально. До 90-х років минулого століття освіта розглядалася як результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних умов підготовки людини до життя та праці. Дане визначення, але у дещо змінених варіантах, зустрічається практично в усіх підручниках і навчальних посібниках з педагогіки [4; 9].
Зміни у трактуванні поняття «освіта» відбулися у зв’язку з розвитком різних напрямків науки та знань про людину зокрема. Нині спостерігається переосмислення поняття освіти, її ролі, значення і функцій, а також підвищується її соціальна роль. Від напрямку та ефективності освіти залежать перспективи розвитку цивілізації. Все це необхідно враховувати у практиці, особливо при організації інноваційної діяльності [7]. Мета статті: розкрити основні поняття та зміст дистанційної освіти в контексті Європейського виміру, розглянути генезис терміна «дистанційна освіта». Виклад основного матеріалу. Словосполучення «дистанційна освіта» (ДО) міцно увійшло у світовий освітній лексикон. Протягом останніх трьох десятиріч ДО стала глобальним явищем освітньої та інформаційної культури, змінивши «обличчя освіти» у багатьох країнах світу. Виникла і бурхливо розвивається ціла індустрія освітніх послуг, об’єднаних загальною назвою «дистанційна освіта». Вражає значна кількість освітніх установ, розміри та складність інфраструктури, масштаби грошових інвестицій та капіталовкладень, які йдуть на розвиток ДО. На сьогодні на всіх континентах, крім Антарктиди, розташовано близько тисячі центрів дистанційної освіти. За різними програмами професійної освіти тут навчається близько дванадцяти мільйонів студентів, що складає 13-14% від загального числа студентів у світі. Розвиток дистанційної освіти визнано одним із ключових напрямків основних освітніх програм ЮНЕСКО «Освіта для всіх», «Освіта через усе життя», «Освіта без меж», а також середньотерміновими стратегіями ЮНЕСКО у 1996-2001 роках. Сприяння розвитку ДО визначено пріоритетним завданням у статті 126 Маастрихтського установчого договору Європейського союзу (http://www.eurotreaties.com/maastrichtec.pdf). Авторитетний американський щотижневик The Chronicle of Higher Education (http://chronicle.com/) називає рівень активності в індустрії дистанційної освіти останніх трьох років «приголомшуючим» (April 9, 2010, A27) [1; 3]. У зв’язку з багатогранністю та масштабністю ДО як явища, різних освітніх послуг та форм (або моделей) організації ДО, у великих національних і міжнародних центрах дистанційної освіти не існує загальноприйнятого, канонічного визначення терміна «дистанційна освіта». Так, країни Британської Співдружності (http://www.commonwealth -of-nations.org/), як і країни Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/), які мають давню традицію принципово-єдиного практичного розуміння дистанційної освіти, заснованого на трактуванні ДО у Відкритому університеті Великобританії (OUUK) (http://www.open.ac.uk/), Університеті Південної Африки (UNISA) (http://www.unisa.ac.za/), Заочному університеті (Fern Universidad) у Хагені (http://www.fernuni-hagen.de/), успішно просувалися та просуваються у розвитку ДО, не маючи його нормативного визначення. Також цій проблемі приділяли увагу освітні центри та різні інститути управління освітою в США. Формування університетських і міжуніверситетських структур ДО в американській державній системі освіти почалося лише 10-12 років тому. На сьогодні досі немає єдиного диференційного підходу до поняття дистанційної освіти. Невдоволеність відсутністю такого підходу знаходить відображення у численних, часто протилежних одна іншій, дефініціях ДО, у публікаціях різних американських авторів, достатньо гострих дискусіях. Поняття «дистанційна освіта» сьогодні сприймається неоднозначно, зокрема як можливість отримати освіту не лише безпосередньо у навчальному закладі, а й за межами його аудиторій. Дистанційна освіта — універсальна форма навчання, що базується на використанні широкого спектра традиційних і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також технічних засобів, які створюють для студента/слухача умови вільного вибору освітніх дисциплін та діалогового обміну з викладачем, при цьому процес навчання не залежить від розташування його учасників у просторі і часі. Так, упродовж першого півріччя 2011 року співробітниками Вінницького національного технічного університету повністю завершено розробку 39 дистанційних електронних курсів, що знаходяться в мережі Internet за адресою http://elearn.vntu.edu.ua/ і, відповідно, доступні кожному учаснику освітнього процесу [2; 4; 5]. Сьогодні в Україні більшість учених погоджуються з таким трактуванням поняття «дистанційна освіта»: це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання. Педагогічні технології дистанційного навчання — це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів з структурованим навчальним матеріалом, представленим в електронному вигляді. Інформаційні технології дистанційного навчання - це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку. Такі визначення подано у концепції розвитку дистанційної освіти в Україні (http://www.osvita.org.ua/distance/ pravo/00.html) [3; 5; 8]. Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу, що стосується дистанційної освіти, може здійснюватися за очною формою, зокрема складання іспитів, виконання практичних та лабораторних робіт тощо. Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти і визначаються нормативними документами Міністерства освіти і науки України. Технології дистанційного навчання можуть використовуватися не тільки у дистанційній освіті, а й в інших формах навчання: очній, заочній, екстернатній, а також — в окремих дисциплінах або блоках дисциплін, призначених для підвищення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб та (або) груп слухачів [7]. Науковці з країн Британської Співдружності та США надають перевагу терміну «distance education» на відміну від «distance learning» у зв’язку з тим, що англійською «learning» означає «вивчення», «навчання», тобто самостійне набуття знань. Тому англомовні автори словосполучення «distance learning» розуміють як самоосвіту без «teaching», тобто навчання, що здійснюється без взаємодії з викладачем. Навіть у контекстуальному, більш вільному вживанні, термін «distance learning» у англомовних працях використовується, як правило, тоді, коли мова йде про самостійно організовану і керовану освітню та пізнавальну активність студента/слухача у рамках дистанційної освіти. У зв’язку з цим термін «distance education» («дистанційна освіта»), що охоплює і «навчання», і «освіту», виявляється більш доречним на позначення ДО як цілісного освітнього явища. Але, наприклад, у словосполученні «open and distance learning» частіше вживається саме «learning», а не «education». У цьому випадку маються на увазі відкриті моделі ДО, які передбачають значну свободу і самостійність студента/слухача не лише в організації, а й у визначенні змісту навчального процесу, не передбачаючи залучення «teaching». Проте, коли мова йде про ДО у загальному значенні, включаючи моделі ДО, у яких вирішальну роль відіграє «teaching», тобто викладач, знову варто вдатися до терміна «distance education», про що наголошувалося в англійському варіанті доповіді ЮНЕСКО «Open and distance learning. Prospects and Policy» (http://unesdoc.unesco.org/images/0012/001284/128463e.pdf) [1; 2]. Таким чином, в англо-американській мовній традиції буде правильніше мати на увазі ДО як цілісну, адже ДО включає в себе не лише «самостійне вивчення», а й «освіту» взагалі. Варто зазначити, що терміни «distance education» і «distance learning» отримали розвиток у згаданих нами вище країнах, а вже звідти потрапили в Україну, зокрема і в українську мову. «Дистанційне навчання» — це складова «дистанційної освіти», діяльність студента/слухача, педагога чи «андрагога», освітньої установи і як термін має право на існування, але тільки у такому змісті. Але якщо у широкому розумінні «навчання» — це, наприклад, «сумісна цілеспрямована діяльність викладача і студентів/слухачів, під час якої здійснюється розвиток особистості, її освіта і виховання», що включає і самостійну освітню активність і виховання, то наведений аргумент втрачає силу, оскільки межі між «навчанням» та «освітою» просто стираються і ці поняття стають синонімами, бо частина прирівнюється до цілого або, навіть, міняється з ним місцями, як у процитованому визначенні. Такого розширеного тлумачення термінів, на наш погляд, краще уникати, оскільки це, у кінцевому результаті, призведе до свавільного словозастосування і взаємонепорозуміння. Крім того, слід враховувати, що найбільш поширеним значенням слова «навчання» є діяльність студента/слухача, у цьому сенсі говорять «пройти навчання» [4; 8; 9]. Відомий аргумент за і проти застосування словосполучення «дистанційна освіта» — це досить поширене розуміння освіти не як процесу, а тільки як результату або продукту, який можна отримати. Так, можна отримати середню, професійну, університетську освіту, але ні в якому разі — очну, дистанційну, вечірню. При такому розумінні точніша назва для процесу — навчання, а для результату — освіта. Але, у такому випадку, ряд словосполучень зі словом «освіта» виявляться невірними. «Система освіти» і «заснування освіти», «безперервна освіта», «освіта через усе життя» і «освіта без меж», «мета освіти» і «засоби (а також методи і т. ін.) освіти» — в усіх цих та в інших словосполученнях «освіта» ніяк не може сприйматися як результат або продукт, а тільки як процес або як діяльність. Зрештою, у більшості академічних, довідкових, енциклопедичних, нормативних текстів освіта беззастережно розуміється як процес сумісної діяльності викладачів і студентів/слухачів, наслідком якого, у випадку успіху цієї діяльності, є набуття знань. Згідно з діючою Міжнародною стандартною класифікацією освіти, затвердженою Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 29-й сесії у листопаді 1997 року (http://www.unesco.org/education/information/nfsunesco/ doc/isced_1997.htm), під «освітою» розуміється будь-яка цілеспрямована і систематична діяльність, мета якої — задоволення потреб у навчанні. При цьому під «навчанням» мається на увазі «будь-яке покращення у поведінці, інформованості, знаннях, розумінні, поглядах, цінностях або навичках» [2]. Варто зазначити, що похідним поняттям для терміна «дистанційна освіта» є освіта, а «форма отримання/надання» — це одна із класифікаційних ознак, наприклад, «початкова освіта» — це термін, утворений від поняття «освіта», а не від поняття «рівень». Так само не є похідними поняттями для «дистанційної освіти» поняття «технології» або «інформаційно-освітнє середовище», тому некоректними будуть визначення чи судження на зразок: «ДО — це (тільки) технологія…» або «ДО — це особливе інформаційно-освітнє середовище», адже будь-яка освіта, яка за своєю суттю є організованою і цілеспрямованою комунікацією, використовує ті чи інші технології і здійснюється у тому чи іншому інформаційно-освітньому середовищі, хоча й не стає при цьому «технологією» або «середовищем». Більше того, якщо під «технологіями» маються на увазі сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), а під інформаційно-освітнім середовищем (ІОС) — «системно організована сукупність засобів передавання даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного і організаційно-методичного забезпечення, орієнтована на задоволення освітніх потреб користувачів», вони не можуть слугувати видовою різницею дистанційної освіти. Застосування ІКТ або наявність так званого ІОС не відрізняють «дистанційну освіту» від «недистанційної освіти», а застосування ІКТ, як таких, взагалі не є ексклюзивною особливістю освіти. Висновки. Підбиваючи підсумки аналітики, у ході якої ми, не виходячи за рамки очевидного змісту понять «дистанційна» і «освіта», що складають поняття «дистанційна освіта», намагалися з’ясувати, що таке ДО. Обґрунтуємо наступні висновки, підтверджуючи їх Концепцію дистанційного навчання в Україні:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|
Новини
03.03.2023 Науково доведено: через смартфони ви можете старіти швидше
24.02.2023 Стимуляція спинного мозку відновлює постінсультну функцію рук 17.02.2023 Вчені відкрили здатність жирної їжі руйнувати мозок 10.02.2023 В Індії розробили неінвазивний тест, який використовує штучний інтелект для виявлення раку молочної залози 01.02.2023 Як спостереження за світанками та заходами сонця впливає на здоров'я – вчені 25.01.2023 Аналіз крові для ранньої діагностики хвороби Альцгеймера розробили вчені 18.01.2023 Людина з серцем свині. Пацієнту вперше пересадили серце тварини 11.01.2023 Вчені пояснили, чому оливкову олію варто пити ложками 21.11.2022 Вчені виявили ще одну причину високого ризику атеросклерозу 18.11.2022 Імплантована помпа доставила протиракові ліки у пухлини мозку 16.11.2022 Шум вночі може бути причиною безсоння та серцево-судинних захворювань 14.11.2022 ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ: ТИПИ, СИМПТОМИ, УСКЛАДНЕННЯ 11.11.2022 Виявилося, в епідемії ожиріння винен лише один тип їжі 09.11.2022 Проказа: давня хвороба, здатна регенерувати органи 07.11.2022 "Чарівні гриби" можуть лікувати важку депресію 04.11.2022 Нове випробування пропонує переваги CV з EPA: RESPECT-EPA 02.11.2022 Майже 500 українських медиків завершили навчання з тактичної медицини 01.11.2022 Чи можна людям з діабетом пити алкоголь 31.10.2022 Знайдено овоч, здатний знизити цукор у крові відразу на 20% 28.10.2022 Людська печінка може працювати 100 років   |
