Тезаурус
Тезаурус (від грецьк. θησαυρός – скарб) у сучасній лінгвістиці – особливий різновид словників загальної або спеціальної лексики, в яких зазначено семантичні відношення (синоніми, антоніми, пароніми, гіпоніми, гіпероніми й т. ін.) між лексичними одиницями. Таким чином, тезаурус, особливо в електронному форматі, є одним із дієвих інструментів для описання окремих предметних сфер.
Це може бути:
- словник певної мови, який наводить її лексику в повному обсязі;
- повний систематизований набір даних про певну галузь знань, що дає змогу людині чи обчислювальній машині орієнтуватися в інформації.
На відміну від тлумачного словника, тезаурус дає змогу виявити смисл не лише за допомогою визначення, але й шляхом співвіднесення слова з іншими поняттями та групами їх, завдяки чому може використовуватися для наповнення баз знань систем штучного інтелекту.
У минулому термін «тезаурус» застосовували переважно щодо словників, які максимально повно наводили лексику мови із прикладами вживання її в текстах.
Також термін «тезаурус» використовують у теорії інформації на означення сукупності всіх відомостей, які має суб’єкт.
Тезаурус Портал знань База навчальних матеріалів Віртуальне навчання Віртуальний учень Вебінар Дистанційне навчання (ДН) Інтелектуальна навчальна система Комп’ютерні засоби навчання Освітні ресурси Тьютор Дистанційна освіта: основні поняття та термінологічний генезис
|