Пошук по сайту
Авторизація
Логин:
Пароль:
Регистрация
Забыли свой пароль?
Періодика
Медична інформатика та інженерія
Партнери
Поиск информации по диагнозу / Med And Me Первый украинский нефрологический сайт проф. Д. Иванова Zepter
Технічна підтримка

Добровільне медичне страхування



Добровільне медичне страхування розглядається як додаткове за наявності в країні обов'язкового медичного страхування, або як самостійне. Найбільшого розвитку добровільне страхування на комерційній основі досягло в країнах з ліберальною ринковою економікою.
Добровільне медичне страхування розглядається як додаткове за наявності в країні обов'язкового медичного страхування, або як самостійне. Найбільшого розвитку добровільне страхування на комерційній основі досягло в країнах з ліберальною ринковою економікою.
 
На відміну від обов'язкового медичного страхування, яке, як зазначалося вище, є частиною системи соціального страхування і фінансується за рахунок цільового оподаткування та платежів з бюджету, добровільне медичне страхування - важливий вид фінансово-комерційної діяльності.

Для більш повного розуміння економічної сутності добровільного медичного страхування варто визначити економічні інтереси, що виникають у процесі його здійснення у кожного суб’єкта такого страхування.

До інтересів страховиків відносяться:
  •   отримання прибутку;
  •   максимізація страхових платежів та мінімізації страхових виплат;
  •   формування збалансованого страхового портфеля;
  •   зниження вартості медичних послуг

Лікувально-профілактичні установи мають на меті:

  •   отримання сталого потоку клієнтів;
  •   максимальний рівень оплати медичних послуг;
  •   підвищення престижу медичного закладу

Застрахована особа купує поліс добровільного медичного страхування з метою:

  •   гарантії надання й оплати медичної допомоги;
  •   зменшення витрат на лікування та розподіл їх у часі;
  •   отримання комплексної страхової послуги, яка забезпечує все необхідне для відновлення і підтримки здоров’я;
  •   отримання профілактичного лікування в рамках послуг з ДМС;

Зрозуміло, що роботодавець, витрачаючи кошти на медичне страхування своїх працівників, прагне забезпечити:
  •   стабілізацію процесу відтворення робочої сили;
  •   зменшення витрат на лікування працівників;
  •   можливість включення внесків з ДМС у собівартість продукції

Добровільне медичне страхування провадиться в межах ство-рених страховою медичною компанією правил і може бути інди-відуальним або колективним. Для колективної форми страхуван-ня характерним є те, що страхові внески сплачуються за рахунок коштів юридичних осіб. При індивідуальній формі джерелом сплати внесків є доходи окремих громадян.
За строками укладення договору добровільне медичне страху-вання може бути короткстроковим  або довгостроковим, а іноді й довічним.

Добровільне медичне страхування має за мету забезпечити більш високий рівень медичної допомоги порівняно з ОМС і системою державної охорони здоров'я. Воно функціонує на кошти, отримані у вигляді внесків безпосередньо від громадян за рахунок їх власних прибутків, або з прибутку роботодавців, що страхують працівників.

Розміри страхових внесків у разі добровільного медичного страхування самостійно встановлюють страхові медичні організації і вони залежать від якості ризиків, що страхуються; правил страхування, прийнятих конкретною страховою компанією, вартості медичних та інших послуг; кількості застрахованих тощо. Процедура визначення розмірів внесків при цьому виді страхування регулюється теорією актуарних розрахунків.

За визначенням Бідного В.Г., об'єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси, пов'язані зі здоров'ям застрахованої особи. При добровільному медичному страхуванні укладаються два види договорів:

  • договір між страхувальником і СМО на користь громадянина (якщо страхувальник - юридична особа, то на користь працівника цього підприємства, родича працівника);
  • договір між СМО та медичними закладами, до яких у разі наявності страхового випадку має право звернутися громадянин.

Згідно ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне медичне страхування може здійснюватися у вигляді:
  •   безперервного страхування здоров’я;
  •   страхування здоров’я на випадок хвороби;
  •   страхування медичних витрат.
 
За визначенням Нечипорук Л.В., безперервне страхування здоров’я передбачає здійснення виплати страхових сум застрахованому у випадку непрацездатності, хвороби, поранення.
Але у цьому твердженні є деяка неточність, яка полягає у тому, що виплати здійснюються не безпосередньо застрахованому, а лікувальній установі, яка надала йому медичні послуги. Страховик просто оплачує рахунок, який медична установа виставляє за лікування хворого.

Таким чином застрахований отримує відшкодування збитків не грошима, а медичними послугами. Крім того, за безперервним страхуванням здоров’я не здійснюється виплата страхової суми у зв’язку з непрацездатністю, як це зазначено у вищенаведеному визначенні.
Страхування здоров’я на випадок хвороби передбачає здійснення страхової виплати у випадку настання передбаченого договором захворювання. Воно є дещо простішим, ніж безперервне страхування здоров’я, оскільки не пов’язане з вартістю медичних послуг. Страхова сума встановлюється за домовленістю страхувальника і страховика під час укладання договору. 
Об’єктом страхування медичних витрат є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із здоров’ям застрахованих осіб.

Страховими випадками, з настанням яких страховик здійснює виплату страхового відшкодування є звернення застрахованої особи під час дії Договору до медичного закладу, що розташований в будь-якому місті України, у зв’язку з гострим захворюванням, загостренням хронічного захворювання або травмою, отруєнням, наслідками нещасного випадку, з метою одержання медичної допомоги та медичних послуг (зокрема, медикаментів та матеріалів, лікування, реабілітації, діагностичного обстеження тощо).

У разі настання страхового випадку страховик здійснює страхову виплату Застрахованій особі через касу страховика, або у безготівковому порядку страхувальнику чи медичному закладу (аптеці, асистуючій компанії) шляхом оплати вартості медичної допомоги або медичних послуг в обсязі Програм медичного страхування, зазначених у Договорі.

Згідно Закону України «Про страхування», страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Страховики, що займається медичним страхуванням, зобов’язуються:
  •   укладання з акредитованими лікувально-профілактичними закладами (ЛПЗ), самостійно працюючими лікарями у встановленому порядку угоди щодо надання обумовленого обсягу допомоги;
  •   укладання угод з акредитованими чи ліцензованими медичними, спеціальними закладами і окремими особами щодо надання послуг добровільного страхування своїм клієнтам;
  •   укладання угод (без права відмови) згідно з чинними правилами страхування;
  •   контроль якості медичної допомоги, наданої застрахованій стороні;
  •   контроль доцільності використання страхових коштів виробниками медичних послуг;
  •   економічна відповідальність перед застрахованим за надання медичних послуг;
  •   створення резервних (запасних) і профілактичних фондів для забезпечення стабільності страхової діяльності.

Страхові організації мають право за позовом отримувати компенсацію від підприємств і громадян за порушення санітарного та природоохоронного законодавства, для відшкодування витрат на проведені лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи.
Бідний В.Г. визначає страхувальника як юридичну особу, працездатного громадянина, який уклав із страховиком угоду страхування або є ним відповідно до законодавчих актів країни. В цьому визначенні варто виділити неточність, адже згідно Закону України «Про страхування» страхувальник обов’язково повинен бути дієздатним, а працездатність не є обов’язковою умовою віднесення особи до страхувальників.

 Отже, коректніше буде скористатися визначенням, запропонованим Законом України «Про страхування», в якому зазначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

При добровільному медичному страхуванні страхувальниками є підприємства, громадські, благодійні організації, фонди, інші юридичні особи, а також громадяни, що є дієздатними і сплачують страхові внески.

Страхувальник зобов'язаний:
  •   згідно з угодою вносити у встановленому порядку страхові внески (платежі);
  •   вживати залежні від нього заходи щодо усунення несприятливих факторів впливу на здоров'я застрахованих;
  •   надавати страховикам інформацію про здоров'я, умови праці та побуту контингентів населення, які підлягають страхуванню;
  •   укладати зі страховиками угоди про страхування третіх осіб.

Страхувальники мають право вибирати страховика, призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум (страхового відшкодування) і змінювати їх до настання страхового випадку при укладанні угод страхування.

Порушення умов угоди застрахованою стороною в частині, що залежить від неї, може потягти за собою повне чи часткове віднесення витрат за медичні послуги на рахунок особистих коштів застрахованого (порушення правил техніки безпеки; недотримання призначеного режиму; захворювання, спровоковане вживанням алкоголю, тютюну, гіподинамією, переїданням тощо).

Застрахований - це особа, яка бере участь в особистому страхуванні. життя, здоров'я та працездатність є об'єктом страхового захисту.

При приватному добровільному медичному страхуванні застрахований, оплачуючи свої страхові внески, відіграє роль страхувальника. За деякими видами особистого страхування ці суб'єкти можуть не збігатися. Наприклад, при страхуванні дітей страхувальниками є батьки, а застрахованими - діти.

Застрахована особа зобов'язана свідомо не створювати ризику втрати свого здоров'я та здоров'я інших громадян, достовірно інформувати медичну установу та страховика про стан здоров'я та можливі існуючі ризики його погіршення, дотримуватися правил розпорядку роботи медичного закладу, в якому отримує допомогу.

Застрахована особа несе відповідальність за зловмисне приховування при укладанні угоди добровільного медичного страхування вже наявного захворювання.

Медичні заклади мають право на видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність застрахованих, на оплату страховиком вартості медичних послуг, наданих застрахованому згідно з медико-економічними стандартами; на вимогу розгляду претензій комісіями за участю незалежних експертів.

Заклади охорони здоров'я зобов'язані надавати застрахованому згідно зі стандартами допомогу та послуги в обсягах, видах і формах, зазначених у програмі страхування; а страховику - звіти про обсяги надання медичної допомоги застрахованим.
Добровільне медичне страхування
Порівняння обовязкового та добровільного страхування
Огляд чинників, що гальмують розвиток добровільного страхування
Статистична інформація
Новини
03.03.2023  Науково доведено: через смартфони ви можете старіти швидше
24.02.2023  Стимуляція спинного мозку відновлює постінсультну функцію рук
17.02.2023  Вчені відкрили здатність жирної їжі руйнувати мозок
10.02.2023  В Індії розробили неінвазивний тест, який використовує штучний інтелект для виявлення раку молочної залози
01.02.2023  Як спостереження за світанками та заходами сонця впливає на здоров'я – вчені
25.01.2023  Аналіз крові для ранньої діагностики хвороби Альцгеймера розробили вчені
18.01.2023  Людина з серцем свині. Пацієнту вперше пересадили серце тварини
11.01.2023  Вчені пояснили, чому оливкову олію варто пити ложками
21.11.2022  Вчені виявили ще одну причину високого ризику атеросклерозу
18.11.2022  Імплантована помпа доставила протиракові ліки у пухлини мозку
16.11.2022  Шум вночі може бути причиною безсоння та серцево-судинних захворювань
14.11.2022  ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ: ТИПИ, СИМПТОМИ, УСКЛАДНЕННЯ
11.11.2022  Виявилося, в епідемії ожиріння винен лише один тип їжі
09.11.2022  Проказа: давня хвороба, здатна регенерувати органи
07.11.2022  "Чарівні гриби" можуть лікувати важку депресію
04.11.2022  Нове випробування пропонує переваги CV з EPA: RESPECT-EPA
02.11.2022  Майже 500 українських медиків завершили навчання з тактичної медицини
01.11.2022  Чи можна людям з діабетом пити алкоголь
31.10.2022  Знайдено овоч, здатний знизити цукор у крові відразу на 20%
28.10.2022  Людська печінка може працювати 100 років
HINARI
PubMed