|
Проблеми української науки та шляхи їх вирішення
Шляхи вирішення проблем (названих нижче)
- Оскільки наукові дослідження здійснюються на рівні наукової групи або лабораторії, то і фінансуватись повинна безпосередньо наукова группа або лабораторія. Тобто, потрібно введення у законодавчу базу наукової діяльності поняття "дослідницької лабораторії", як юридичної особи і основної структурної одиниці для здійснення досліджень. Інститути перетворити на провайдерів (постачальників) послуг для лабораторій (надання приміщень в оренду, технічне забезпечення приміщень, бухгалтерія, організація семінарів і нарад і т.п.).
- Якість наукової експертизи визначає якість наукових досліджень. Тому потрібне чітке закріплення стандартів наукової експертизи з її акцентом на анонімність, неупередженість, професійність і незалежність. Також необхідне залучення закордонних фахівців до експертизи проектів і публікацій.
- Світова мова науки на протязі вже багатьох років - англійська. Публікація результатів досліджень будь-якою іншою мовою не забезпечить широкого обговорення отриманих результатів. Отже, необхідне введення англійської мови як другої обов'язкової, як для наукових проектів (для можливості їх розгляду закордонними експертами), так і для наукових публікацій (принаймні у сфері природничих та фіз-мат наук).
- Економіка розвинених країн світу все більше базується на наукових досягненнях цих країн. Потрібно створення сприятливих умов для комерціалізації наукових відкриттів.
- З віком головний мозок деградує у більшості людей і у науковців також. Дозвіл людям похилого віку керувати настільки складними процесами як наукові дослідження є у більшості випадків безглуздям. Тобто, потрібно встановлення граничного віку для керівних посад та членства у будь-яких радах та комісіях у всіх наукових структурах на рівні 65 років.
- Заборона займати посади в одній установі особам з високою ступеню спорідненості (родичам).
- Передбачення відчутної адміністративної відповідальності за порушення введених норм.
- Припинення державного фінансування усіх академій і переведення їх на фінансування за рахунок членських внесків їхніх членів.НДІ або підпорядкувати університетам, з наданням їм особливого статусу відмінного від кафедр, або фондам які будуть їх фінансувати.
- Перетворення Державного Фонду Фундаментальних Досліджень та Державної Інноваційної Фінансово-Кредитної Установи у головних розпорядників коштів на фундаментальні та прикладні наукові дослідження відповідно. Можливе створення Національного Інституту Здоров'я на базі АМН. Створення конкурентних умов при розподіленні коштів. При експертній оцінці грантових пропозицій виставляти оцінки і фінансувати ті проекти, які мають високий середній бал за оцінкою не менш як 5-ти експертів з дотриманням стандартів наукової експертизи (див. пункт 2).
- З огляду на те, що багато наукових ступенів отримується для престижу, і їх отримувачі не ведуть суттєвої наукової діяльності, ввести атестацію для підтвердження наукового ступеня через кожні 5 років. У разі відсутності публікацій і працюючих патентів тимчасово скасовувати диплом про науковий ступінь. Повертати ступінь після задоволення умов атестації. Також необхідна відміна надбавок до заробітної плати за вчений ступінь (це прибере ще одну причину ступенів задля "корочки"). Основним джерелом доходів для науковців повинні бути гранти.
Ідентифікація проблем української науки
Першим завданням буде ідентифікувати існуючі проблеми в українській науці.
Ті, що спали на думку перераховані нижче.
Наступним кроком буде пошук шляхів вирішення названих проблем.
Отже...проблеми:
- Низька якість публікацій (а це веде за собою низьку цитованість, нескінчену кількість наукових ступенів і марно витрачені державні кошти).
- Занадто поважний вік керівного складу і фактично безстроковий термін їхніх посад.
- Відтік молоді за кордон.
- Централізація влади інститутів (гроші йдуть не безпосередньо лабораторії яка виграла грант, а інституту, і потім адміністрація інституту уже вирішує скільки виділяти (адміністрація в лабораторії не працює); персональну відповідальність за кошти треба класти на керівників лабораторій або груп чи відділів які отримують грант).
- Складні механізми комерціалізації наукових відкриттів та малий відсоток прибутку, що отримують самі відкривачі.
- Відсутність прозорої системи розподілу коштів на дослідження...
- Наявність ступеня доктора наук (репутація вченого підтверджується публікаціями у професійних фахових виданнях та грошима, які заробили його/її відкриття, а не папірцями-дипломами).
- Невизнання закордонного ступеня PhD в Україні. Формально договори про взаємовизнання вчених ступенів існують з багатьма країнами, а реально атестація закордонного PhD перетворюється в другий захист з купою папірців і бюрократів які постійно хочуть за це на лапу.(додано за порадою "Д. Низалов")
- Існування НАНУ як основного розпорядника коштів на науку. Фактично ця організація є основним гальмом розвитку науки в Україні (додано за порадою "Сергей"). Існування інших академій теж проблема. Вони витрачають кошти в основному на утримання академіків та лояльних до них людей, а не на дослідження світового рівня.
- Ілюзія існування та розробки певних наукових напрямків, яка створюється працівниками та керівництвом деяких наукових установ.
- Пасивність наукового загалу (частково обумовлена пунктом 2).
- Відсутність приватних НДІ, які здійснюють фундаментальні та прикладні наукові дослідження, та приватних фондів, що фінансували б такі дослідження.
Дмитро Демиденко
Джерело: sites.google.com
Проблеми української науки та шляхи їх вирішення
|
|